Українська правда

Легенда Дніпра працював в Німеччині кур’єром та будівельником

Андрій Твердохліб — 21 квітня 2020, 13:01
Легенда Дніпра працював в Німеччині кур’єром та будівельником

Володимир Лютий, якому вчора виповнилося 58 років, в червні закінчує співпрацю з юнацькою академією німецької Ганзи з Ростока. В Німеччину легенда Дніпра повернувся в 2017 році і тривалий час будував паркани та працював курєром в німецький поштовій компанії. Про це та своє теперішнє життя олімпійський чемпіон Сеула-1988 розповів Максиму Розенко.

Скорочення зарплати на 50 відсотків

- Пане Володимире, академія Ганзи працює під час карантину?

- У будні дні виходимо зранку на роботу. Спілкуємося. Через 2-3 години йдемо додому. Карантин в Німеччині ввели з 15 березня. Під час карантину нам скоротили зарплату на 50 відсотків. Скорочення стосувалася не тільки академії, але й всього клубу, включаючи першу команду. Особисто я поставився до цього з розумінням. Карантин в країні до 3 травня. З цієї дати плануються відновити роботу в школах, починаючі з 5-го класу. Молодші класи да дитячі садки будуть продовжувати карантин.

- Контракт з академією Ганзи ви підписували влітку 2018 року. Незабаром він закінчується. Будете продовжувати співпрацю?

- Навряд чи. Вдячний керівництву академії, яке повірило в мої методи роботи. За два роки отримав цікавий досвід, який стане мені у нагоді. Багато чому навчився. Тепер зможу керувати клубною академією. Працювати з дітьми цікаво, але хочу нових викликів. Є пропозиція очолити дорослу команду в Німеччині. Яка ставить перед собою амбіційні завдання. Сподіваюсь, що криза мине і мені вдасться її очолити. Але, враховуючи теперішні обставини, не готовий конкретизувати, що це за пропозиція.

Читайте також: Лобановського я підвів: олімпійський чемпіон Сеула-1988 зараз збирає шасі на заводі Фольксваген

- У Ростоці орендуєте квартиру?

- Так, трьохкімнатну, в 200 метрах від клубу. Скільки сплачую? 600 євро на місяць.

- Оціните одним реченням результати роботу в академії Ганзи.

- Після першого року роботи трьох гравців академії забрали в першу команду.

- У Німеччину ви повернулися в 2017 році. В академії Ганзи почали працювати влітку 2018-го. Чи займалися до цього?

- Пропозицій працювати в футболі не було, тому довелося опанувати професію будівельника та курєра. В свої 55 років будував паркани, працював курєром в німецький поштовій компанії.

Для того, щоб забрати дружину з України, потрібно було заробляти 3500 євро на місяць. З восьмої ранку до 17:00 будував паркани, ввечері йшов на тренування. Тренував команду шостого дивізіону. Було непросто.

- Враховуючи, що в Німеччину ви вперше переїхали більше 30 років тому та маєте там вид на проживання, мали можливість оформити соціальну субсидію?

- Так, рік міг бути на соціальному забезпеченні. Мені б сплачували близько 400 євро на харчування, винаймали б квартиру. Якщо все скласти, держава виплачувала б близько 1000 євро на місяць. Але це був не мій варіант. В Україні мене чекала дружина, потрібно було забезпечити хоча б невеличкі фінансові тили, щоб вона з дитиною приїхали до мене. Тому довелося займатися фізичною роботою. Розповідати про це не соромлюсь. Головне, що ми поставили ціль знов бути разом і досягли її.

- У Німеччину ви були вимушені повернутися після фіаско в Сумах. Весь тренерський штаб ПФК Суми, який ви очолювали, було звільнено 1 березня 2017 року. Хоча до цього було багато розмов, що команду будуть фінансувати китайські інвестори. В підсумку все це на рівні розмов і лишилося. Чому?

- Сам не розумію, що там сталося. Інвестори просто зникли. До цього з подібною ситуацією не стикався.

Читайте також: Лобановському відмовив і здолав Ромаріо: найкращого футболіста Казахстану хотіла Борусія Д, але він обрав Україну

Народився і помру українцем…

- Влітку 2018 року ви говорили, що недовго протримаєте свій український паспорт. За майже два минулі роки змінили його на німецький?

- Так, я дав одне емоційне інтерв’ю. Сказав все, що думав на той момент. Але громадянство не міняв. Народився українцем, українцем і помру. За великим рахунком, немає необхідності міняти паспорт. У мене в Німеччині вид на проживання, і я маю майже всі права, що і громадяни ФРН. За виключенням одного – не можу голосувати.

- Як громадянин України голосували в Німеччині під час минулорічних українських президентських виборів?

- Ні. Щоб проголосувати, потрібно було їхати в Берлін. Це 250 кілометрів в одну сторону. Вирішив, що це того не вартує.

- У 2018 році ви критично оцінювали стан справ в Україні, називали це "свавіллям української влади". Як зараз оцінюєте роботу нового складу парламенту та президента?

- Є незначні позитивні зрушення, але.. Думав, що нова влада покарає тих, хто розкрадав державний бюджет. Хто "загубив" державні гроші в Києві, а потім їх "знайшов" у швейцарському банку. Цього не бачу. Мені теж хотілося б повірити у казку. Всі хотіли в неї повірити. Подивилися серіал "Слуга народу", і подумали, що в житті буде так само, як у фільмі. Але казки не сталося - Україна продовжує лишатися дуже бідною та корумпованою країною.

Читайте також: Боявся, що мене вважатимуть зрадником Батьківщини. Василь Рац про діалоги з Лобановським, Прімеру та страшний параліч

90 відсотків українців живуть бідно

- Два роки тому з ваших вуст лунала фраза "йде геноцид українського народу". Можете більш детально розповісти, що ви мали на увазі?

- Мав на увазі рівень життя українців та відношення керівництва держави. В Німеччині є регулювання цін. В останній день придатності на товари роблять знижку в 70-80 відсотків. Нещодавно придбав в магазині по знижці качку вагою 1,5 кг за 2 євро. Курятину або свинину по знижці можна придбати по 1 євро за кг. В Україні можна придбати м’ясо по таким цінам?

- З яких джерел ви дізналися про цифру в 26 мільйонів українців, про яку наголошували в вашому епічному інтерв’ю?

- Зі ЗМІ, з відкритих джерел. Цифра недостовірна? Можливо. Але я бачив, скільки українців працює в Німеччині та інших країнах Європи, тому повірив їй.

- Ще ваші слова. "Люди біжать звідти, як з корабля, який тоне. Там нереально жити. В Україні люди просто існують. Відчув це на власній шкірі". Можливо, це був власний досвід, який не варто проектувати на всю країну?

- Так, в 2015 році я закінчив роботу в Саксан і переїхав з Молдови до Дніпра. Пропонував себе, свої знання, свій досвід. Декілька разів розмовляв з Андрієм Павелко. В академії Дніпра мені сказали, що я їм не потрібен.

Читайте також: Спартаку покаже перець наш великий тренер Ємець. Леонід Колтун – про Дніпро 80-х, відмову Коломойського і договірняки

За великим рахунком, мені не надали шансу. Звісно, було прикро. Але я не тільки власний досвід проектую на всю країну. На мою думку, розклад за минули рокі не змінився. 1 відсоток українців - багатії, 9 відсотків – середній клас, 90 відсотків живуть бідно.

- В Україні після переїзду в Німеччину приїжджали?

- У 2018 року був в Києві, пролонгував тренерську ліцензію. Виступав перед колегами, розповідав по структуру роботи академії Ганзи.

Особиста справа

Володимир Лютий. Народився 20 квітня 1962 року в Дніпропетровську. Вихованець школи "Дніпро-75" і юнацької команди Вихор Дніпропетровськ (1974-77). Нападаючий.

Виступав за Дніпро Дніпропетровськ (1979-1989, 1997), Шальке-04, Гельзенкірхен, Німеччина (1989-1991), Дуйсбург, Німеччина (1991-92), Бурсаспор, Бурса, Туреччина (1992), Бохум Німеччина (1992-93) , Унтерхахінг Німеччина (1993-94).

Зіграв 6 матчів у складі збірної СРСР / СНД, забив 1 гол. Учасник чемпіонату світу-1990 і Євро-1992

За олімпійську збірну СРСР зіграв 12 матчів, забив 3 м'ячі. Олімпійський чемпіон 1988 року.

Чемпіон СРСР (1983, 1988). Срібний призер чемпіонату СРСР (1987, 1989). Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1984, 1985). Володар Кубка СРСР: (1989).

У вищій лізі чемпіонату СРСР зіграв 226 матчів, забив 49 м'ячів.

Тренерська кар'єра: Блау-Вайс Брюль, Німеччина (2003-04), Фортуна Бонн, Німеччина (2004-06), Локомотив Москва (2007, асистент), Ростов,(2010-11, асистент та в.о. головного тренера), Ністру Атакі Молдова (2013), Рапід Гідігіч, Молдова (2013), Саксан Молдова (2014-15), Тернопіль, спортивний директор (2016), Суми (2017), Ганза Росток, Німеччина, академія (2018-20).

Максим Розенко, Чемпіон